"Стоповерхові кам’яниці сплять, немов потомлені звірята,
географи малюють зорі крейдою на неба мапі,
в рудому сяйві ліхтарів дощу краплини, мов пісок крилатий,
і місяць золотим котом лежить у мене на канапі."
Богдан-Ігор Антонич

Ничто не является истиной.
Каждая вещь - объект воображения.
Вы видите отражение?
Для меня иногда отражение
намного более реально чем вещь, которая находится перед зеркалом.
дж. джармуш "межа контролю"

я живу на сонячних батареях.
в мене було два сонця.
обидва від мене відвернулись.

блукати вулицямі міста і мріяти відкривати його для тебе
зурочила

___________________________________________

...
________________
минув ще один сірий дощовий день у Любліні

Ангел устал.
Он сидит на табуретке, ест колбасу и смотрит, как медленно падает снег.
Ангел устал.
(с)Е.Летов.

коротше таке сталося зі мною. розізлилась я так сильно шо кругом якесь гімно і чось всі брешуть тіко,
зайшла на кухню і так мені ковбаси захотілось.  а я ж то мняса не їм вубше.
так от такий мега-злий кузька в мені проснувсі.
то я йому запхала два яблука і йогурта і він пойняв шо він просто їсти хотів а не чиєїсь плоті.
так от ото гризу я яблуко і дивлюсь опачкі - перкалаба у варшаві буде двадцєтого числа.
і думається мені шо я теж там буду - бо у любліні унилоє гавно -ето раз
і ні смотря на то шо перкалабу я бачила вблизі - тут, тут і тут (не щітая всєких підкаменів і шешорів)
вони нікада мені не обридають. і хочу я на них дивитисі ще і ще
і ви приходіть.


пі сі для тих хто шось провтикав (ну мало лі, всякі чудіса є) то отут у широко ізвєсного в очєнь узкіх кругах таваріща мона стягнути дуже балдьожний альбомєц чідро

щось хороше жило в людині. нагадувало про вселенську любов.
щипало під очима при прочитанні про долю муму і бєлого біма
мало запас голок щоб кольнути в потрібний момент з лівого боку
носило мішок із потрібними словами для інших, розтягувало кінчики губ і ганяло метеликів внизу живота

а потім одного дня послало всіх під три чорти і застрілилось.
_____________________

чи "отрєкаются любя"?

здрастуй сірість. сірі стіни. сіре повітря. сіре небо. сірий дощ. сірий настрій. сіра температура повітря в кімнаті. сірі стосунки. сірі слова.
важко бути в сірому місті. не мати коханої людини і мати купу боргів.
продамся за хороший фотоапарат і обігрівач.
а може вкладуся спати. най присниться колір і теплі слова для мене.
або Варшава і Гайдамаки з Ву Ву...





( тут більше )

... а мені хочеться всього лише засинати і прокидатись з коханою людиною...
хіба ж то багато?

вже сама від себе втомилась. гірше гіркої редьки.
пожалуй  нап'юсь

мене не залишає думка - все що я роблю останніх півроку - неправильне.
я в якийсь момент звернула не в той бік і тепер все - вчинки, люди, слова, почуття - все неправильне...
бо якщо  інакше - то чому ж весь час болить?..

"вот уже 2 ночи мне не сняться сны. и вот уже неделя, как я не стриг ногти.
и вот уже месяц я буваю одни и те же ботинки.
и прошло уже много лет как я перестал думать о смерти.
с давних пор меня не покидает чувство, что и без меня все могло быть таким же.
но увидев тебя, я наконец понял,что со мной происходит"
(с) "Фальшивий рух"  Вім Вендерс

хтось приїхав з будапешту, хтось з одеси, хтось з карпат...
а для мене найбільшою радістю вихідних була звістка про те що в понеділок не поставили першу пару і можна зявитись перед 40 парами очей у більш менш пристойному виспаному  вигляді.
і мене не "смущає" ніщєбродство моїх думок і скромність моїх буденних радостей...
бо в мене є боб ділан у вухах і сонце за вікном...

"Я очень близок к насилию, когда при мне говорят, что человек — единственное существо, умеющее улыбаться.
Я видел, как улыбаются птицы.
И пусть для городского человека это звучит дико, но такой скромной улыбки, как у лося, я вообще ни у кого не встречал..."